Єгипетська богиня Баст або Бастет

Стаття “єгипетська богиня Баст або Бастет” розповість читачеві про одну з головних богинь Стародавнього Єгипту, зародження і розвиток її культу, а також, про нелегку але цікавої долі її “підопічних”.

Вона – донька світла і темряви, вона – втілення жіночності, краси і мудрості, вона – єгипетська богиня Бастет.

Зображувана у вигляді кішки, або жінки з котячою головою, в різні часи Бастет була шанована як богиня родючості, любові, веселощів, домашнього вогнища, дітонародження. Вона вважалася всевидячим оком великого Ра і його вірною соратницею в боротьбі з Апопом.

Єгипетські лікарі шанували як богиню Бастет лікування і малювали на своїх хатах чорну кішку – символ богині.

Незважаючи на позитивну спрямованість, Бастет, будучи дочкою темряви, вважалася божеством мають своє темне, агресивне втілення – Пашт. Бастет-Пашт зображувалася у вигляді жінки з головою злобно дивиться левиці.

Родина

За однією з версій великий Ра вважається чоловіком Бастет, за іншою ця посада належить Біса – богу, приносить удачу. Біс вважався головним покровителем людей похилого віку, дітей, а також всього знедоленого люду.

Період шанування Біса припадає на часи Нового та Пізнього царства. Будучи “незаможним божеством”, Біс зовсім не мав храмів в Єгипті. Статуетки, які зображають Бога – толстого карлика з бородою і доброю усмішкою, зберігалися в будинках єгиптян, хто надіється на його прихильність.

Пізніше культ шанування Біса з Єгипту пошириться в Рим, там у бога з’явиться свій оракул куди будуть приходити стражденні з питаннями, що стосуються удачі, майбутнього добробуту та інших актуальних тем. Крім римлян, культ Біса перейняли на Кіпрі і в Фінікії.

Втіленням союзу Бастет і Ра став Махес – лютий бог бурі і війни, що зображається в образі воїна з левиною головою, увінчаною подвійною короною Єгипту. Відомий своєю нещадністю до ворогів, Махес захищав свого батька Ра від Апопа, а фараона, і Єгипет від ворогів.

Перші згадки про Махесе припадають на період Нового Царства. Головним центром його культу стало місто Леонтополь, розташований у Нижньому Єгипті. Тут львів розводили в храмах, про них дбали слуги і жерці, а годування хижаків проходило під звуки молитовних співів. Руїни храму Махеса в Леонтополе досі велично підносяться над містом.

Другим за значимістю містом, почитавшим Махеса, став Бубастис. Тут храм Махеса сусідству з храмом його матері Бастет.

Божества, подібного Махесу, поклонялися також в Нубії, називаючи його Апедемак. Нубийский Апедемак виконував практично ті ж функції, що і єгипетський Махес, однак влада його над нубійцями була куди більш сильною. Це обставина навело дослідників на думку про те, що Махес був запозичений єгиптянами у нубійців, ставши своєрідною копією їх Апедемака.

Культ Бастет

Розквіт культу Бастет припав на період Середнього Царства, коли єгиптяни навчилися вирощувати зерно запас, і життя грунтовно розбагатів і могутньої держави вже безпосередньо залежала від збереження його зернових запасів. Так як головний ворог зерна – це миші, а головний ворог мишей – кішка, Богиня – кішка Бастет стала шанованим божеством країни.

Центром шанування Бастет став Бубастис – місто, розташований у Нижньому Єгипті. В самому центрі міста було зведено величний храм богині, відгороджений від зовнішнього світу високою стіною, прикрашеною барельєфами. У храмі знаходилася найбільша статуя богині, практично щодня до неї приходили люди зі всієї країни, приносячи в дар статуетки кішок, сподіваючись на прихильність Бастет.

Сім раз на рік більше ста тисяч жерців збиралися у храмі Бубастиса, щоб віддати шану великій богині. У її статуї оспівувалися молитви, їй приносилися жертви. Під час весняних свят, статую урочисто виносили з храму, поміщали в човен і провозили вздовж берегів Нілу, робилося це для того, щоб Бастет своєю милістю вберегла Єгипет від згубного розливу річки.

У храмі Бубастиса жило величезна кількість кішок, а біля його підніжжя розташовувався некрополь цих тварин. Подібно фараонам кішок муміфікували, поміщали в саркофаги і ховали з усіма почестями.

Сьогодні на місці храму, колись вражаючого уяву філософів і поетів, лежать руїни, але ті, хто бував у Бубастисі стверджують, що досить уважно стежить за цим кам’яних брилах, і стає зрозуміло, чому краса святилища Бастет полонила великих мислителів

Бастет і кішки в Давньому Єгипті

У Стародавньому Єгипті кішки шанувалися як живе втілення Бастет. Величезна кількість цих тварин жило в храмах богині, до них були приставлені слуги, в обов’язки яких входили годування і щоденна турбота про кішок. До речі, годували храмових мешканців самим свіжим молоком, хлібом і рибою, вирощеної спеціально для цих цілей.

Були у “живих богів” і свої жерці, які щодня спостерігали за поведінкою кішок, намагаючись розтлумачити знаки, які через своїх підопічних подає смертним велика Бастет. Якщо ж хтось із хвостатих мешканців храму помирав, жерці займалися муміфікацією покійного і відправленням заупокійного обряду.

Якщо кішка жила в будинку у простий єгипетської сім’ї, вона вважалась найціннішим її мешканцем, про кішку дбали навіть більше, ніж про дитину. Якщо ж вона вмирала, похорони проходили з великими почестями: кішку муміфікували, поміщали в саркофаг, не забуваючи покласти туди ж їжу, щоб кішці було чим харчуватися в потойбічному світі, і миша, щоб улюблениці не довелося нудьгувати. Скорботні ж господарі одягалися в траурні одягу і виголювали собі брови на знак непоправної втрати.

Вбивство кішки вважалося найстрашнішим злочином і беззастережно каралося смертю. Смерть чекала того, хто намагався вивести тварину за межі Єгипту, однак настільки суворе покарання не зупиняло іноземних торговців, скоріше навіть навпаки – вкрасти кішку було для них своєрідним справою честі. Згодом вивезених тварин продавали за дуже великі гроші в інших країнах. Саме таким чином кішки поширилися по всьому світу.

Схиляння єгиптян перед кішками зіграло фатальну роль Єгипту у війні з Персією: перський цар Камбіз II чудово знав про трепеті єгиптян перед кішками і скористався цим при штурмі міста Пелузия. Він наказав кожному зі своїх солдатів, йдучи на штурм, прив’язати до щита по кішці. Єгиптяни не наважилися стріляти в священних тварин, і перси без проблем здобули місто.

Богиня чи відьма?

Після приходу в Єгипет римської влади, культ Бастет став сходити нанівець, а в триста дев’яностому році і зовсім був офіційно заборонений. Інтерес, а разом з ним і повагу до живим втіленням богині були втрачено. Кішок тримали в будинках, як мисливців на щурів і змій, але надавати їм колишніх почестей ніхто вже й не думав.

Однак кішкам, свого часу потрапили з Єгипту в Європу пощастило набагато менше, ніж їх побратимам, які залишилися на батьківщині. Тварин, які врятували Європу від чуми, християнська церква, за звичку гуляти по ночах, що світяться в темряві очі і безшумну ходу, оголосила породженням диявола.

Особливому гонінню піддалися кішки чорної масті, які в Стародавньому Єгипті вважалися самими священними. Тепер чорна шерсть, колись служила ознакою особливої святості , автоматично прирікала кішку на смерть, так як, на думку священнослужителів, чорні кішки єдині з тварин мали доступ на відьомський шабаш і служили житлом для душ померлих відьом, так і живі представниці цієї “професії” любили звертатися у кішок і шкодити порядним людям.

Нещасним тваринам довелося на власній шкірці випробувати всі жахи темних часів інквізиції. У спробі врятувати їх душі, кішок в Європі катували, спалювали на багатті, закопували в землю, в загальному, вбивали всіма можливими і не можливими способами. Напевно, жодна кішка в Європі не дожила до наших днів, якби не вчасно настала Епоха Відродження.

В Епоху Відродження ненависть до кішок змінила лояльність щодо них. Тепер кішки надихали поетів на створення чудових віршів, а служителів господа на підступні задуми.

Висновок

В різні часи кішок обожнювали і ненавиділи, вважали святими і демонами, наділяли різними якостями, властивими і зовсім не властивими цим тваринам. Але ніколи, з тих самих пір, як єгиптяни вперше приручили кішку, а в їх божественному пантеоні з’явилась всемогутня богиня – кішка Бастет, це незалежна, розумна і підступна тварина не залишала байдужими розум і серце людства.

(Відвідано 2 646 разів, 1 сьогодні)

Залишити коментар