З давніх часів єгипетська культура привертала увагу людства. Стародавній Єгипет виділяється на тлі інших країн своєю неперевершеною цілісністю і непорушною вірністю традиціям. Для древніх єгиптян природне багатство країни включало в себе родючу долину річки Нілу, пригніченого зі сходу і заходу величними пісками пустель. Протягом багатьох сторіч єгипетська цивілізація дотримувалася своїх власних порядків, не схожих ні на які правила інших країн.
Здавна тонка душа єгипетської природи дарувала натхнення і сили представникам мистецтва. Не дивно, адже природа Єгипту це чудові простори, сяючий диск сонця, велична річка Ніл, дивовижні за своєю красою моря і багатий рослинний світ.
Стародавній Єгипет існував завдяки принесеному на поля родючому мулу після розливів річки Ніл. У зв’язку з цим єгиптяни ретельно стежили за розливами, що й дало поштовх розвитку будівництва. Ще в давнину в Єгипті був винайдений папірус, а потім і перші книги. В точних науках єгиптяни здійснили безліч найважливіших відкриттів. Вони склали сонячний календар, поділили добу на двадцять чотири години, вирахували об’єм зрізаної піраміди.
Винахід писемності в Стародавньому Єгипті
Письмо – одне з найбільших відкриттів в Стародавньому Єгипті. Специфічна система писемності з’явилася на основі найпростіших малюнків і візерунків, з допомогою яких стародавні єгиптяни намагалися пояснити ту чи іншу думку.
Часте використання писемності в повсякденному житті, що поступово призвело до спрощення системи письма. Певні малюнки і узори, що служили для позначення того чи іншого предмета стали використовуватися в якості складів, які застосовувалися для позначення безлічі слів, що складаються з цих звуків.
Це призвело до появи окремих алфавітних знаків, які застосовувалися для позначення як голосних, так і приголосних звуків. Таким чином, крок за кроком система письма стала перетворюватися в звукову.
Література Стародавнього Єгипту
Історія єгипетської літератури починається в IV тисячолітті до н. е .. Саме тоді з’явилися перші літературні твори. Протягом трьох тисяч років єгипетська література зазнала різні зміни. З’явилися нові жанри, літературні форми, різноманітні сюжети. Однак єгиптяни славляться своєю постійністю і помітним консерватизмом. Тому в єгипетській літературі присутній дивовижна схожість в плані сюжетів, жанрів і форм. Значну роль у цьому сталості зіграла і релігійна сутність Стародавнього Єгипту, якою просякнуте практично кожен твір того часу.
У Стародавньому Єгипті особливою популярністю користувалися казки, сюжети яких були взяті з повсякденного життя простого народу. Казки – той жанр літератури, який найбільш точно відображає щоденну життя і погляди простих єгиптян того часу.
Ще один популярний жанр літератури Стародавнього Єгипту – історії подорожей. Цей жанр характерний для Єгипту того часу у зв’язку з тим, що тоді робилися перші спроби встановлення культурних і економічних зв’язків Єгипту з сусідніми країнами. Містичний характер цих творів відчувався в досить похмурих сюжетах. Бурі, які розбивають корабель і викидають моряків на невідомий острів, мандри головних героїв і нарешті казкові образи головних мешканців островів – ось основні моменти жанру подорожей.
Одним з головних жанрів літератури Стародавнього Єгипту була, безперечно, релігійна поезія. У той час релігія займала в Єгипті головну позицію, будучи основною формою тодішньої ідеології. У релігійній поезії оспівувалися боги і царі, заупокійні ритуали передавалися з допомогою магічних заклинань і текстами релігійного характеру.
Поступово починала розвиватися світська література, яка протиставлялася релігійного жанру. В її основу входили заклики, звернені до читачів не вірити в загробне життя. Світська література закликала єгиптян жити повноцінним життям, радіти кожному дню і отримувати від життя всі можливі задоволення.
Розвиток дидактичної літератури бере свій початок в основному в Середньому і Новому царстві, але деякі твори цього жанру відносяться і до Древнього періоду. Основні думки, про яких логічно здогадується читач, відносяться до питань тодішнього управління державою, про роль людини в соціумі і про те, що правда і справедливість рано чи пізно перемагають зло.
Основні завдання, які ставили перед собою автори того часу – створення ритмічної форми та яскравих художніх образів. Цікаві порівняння, пафосні промови і незвичні літературні стилі – ось основні моменти літератури Стародавнього Єгипту.
Архітектура і образотворче мистецтво в Стародавньому Єгипті
Мистецтво як таке виникло і почало розвиватися в Стародавньому Єгипті з появою класового суспільства. Тоді мистецтво почало застосовуватися як можливість якогось тиску на суспільство з метою вихваляння влади фараона і затвердження певних канонів і традицій того часу. Це передавалося і в малюнках на глиняних посудинах і за допомогою фігурок різних тварин, які уособлювали той чи інший образ.
Скульптура також була способом передачі величних образів, втілених в урочистих постатях. Статуї фараонів і вельмож скульптори намагалися передати з допомогою гордих, урочистих поз, які вселяли суспільству того часу почуття мимовільного покори. З протягом часу єгипетські скульптори намагаються показати і більш реалістичні образи в своїй творчості. Людина в русі – ось основне завдання єгипетських майстрів. Малюнки на гробницях і стінах храму описують всі основні моменти життя єгиптян, передаючи переживання і проблеми того часу.
Прагнення до реалізму особливо посилюється в період Середнього царства. Художники намагаються підкреслити індивідуальність людини, використовуючи для цього різні прийоми, доходячи до гротеску і шаржу. Так народилася нова форма мистецтва, на основі якої продовжилося подальший розвиток єгипетської культури.
Розвиток науки у Древньому Єгипті
В силу своєї природної сутності людина мимоволі прагне до знань. Перші уявлення про знання в Стародавньому Єгипті отримували завдяки так званим школам, які ділилися на аристократичні і школи для простих людей. В останніх допускалися фізичні покарання в разі непокори сформованими правилами того часу.
Перші пізнання в математиці стали розвиватися багато в чому завдяки вдосконаленню сільського господарства і служили для полегшення життя будівельників і землемірів. Збереглося записи показують, що стародавні єгиптяни визначали площу поля, обсяг зерна, становили найпростіші креслення місцевості та будівель, які планували побудувати. Для позначення чисел використовувалися різні символи, часто це були певні частини людського тіла: рука, палець, ступня.
Істотний прогрес був зроблений в геометрії, яка застосовувалася на практиці. Збереглися дані про значні знаннях єгиптян у галузі алгебри. Так, давні єгиптяни вміли вирішувати рівняння з одним невідомим, яке вони називали словом «купа», маючи на увазі швидше всього купу зерна.
Астрономія також досягла певного прогресу. Стародавні єгиптяни вміли відрізняти небесні тіла, і навіть були зроблені спроби начерку зоряного неба. Вони створили календар, поділивши рік на 12 місяців, а кожен місяць – на 30 днів.
Важливо відзначити і прогрес в області медицини. Незважаючи на те, що єгиптяни досить важко відходили від магічних нахилів, спроби пізнати будову людського тіла робилися лікарями неодноразово. При розтині трупів вони могли ознайомитися з людськими органами, що допомагало визначити спосіб лікування у схожій ситуації.
У той час існувала так звана лікарська етика. Лікар міг позначити свою позицію трьома фразами: 1. «Цю хворобу я зможу вилікувати». 2. «Цю хворобу я швидше за все зможу вилікувати». 3. «Цю хворобу я не зможу вилікувати». Істотне розвиток отримала хірургія. У Стародавньому Єгипті проводилися операції на кінцівках та інших частинах тіла. Згодом досягнення в медицині, які були зроблені староєгипетськими лікарями, стали широко застосовуватися і в інших країнах світу.
Культура Стародавнього Єгипту це оригінальна історія цього народу, втілення цінностей того часу і прагнення до досконалості протягом тисячоліть.