Стаття чорноморське узбережжя Туреччини (огляд курортів) познайомить читача з найцікавішими курортними містами цього регіону.
Амасра
Один з найдавніших міст чорноморського узбережжя, ще Гомер згадував його у своїй “Іліаді під назвою Сесам. У III столітті до нашої ери місто перейменували в честь Амастрис – дружини одного з кращих друзів Олександра Македонського.
Протягом багатьох років Амасра була багатим містом – портом, але в IX столітті нашої ери вона зазнавала частих нападів арабів і поступово занепало.
Сучасна Амасра розташовується на двох невеликих островах, сполучених мостом римських часів. Серед кварталів сучасного міста збереглися стародавні бруковані вулиці, залишки форту і візантійські ворота.
Перебуваючи в Амасре, варто заглянути в місцевий археолого-етнографічний музей. В його археологічній експозиції представлені артефакти давньоримського періоду. Етнографічна частина виставки розповідає про побут давніх турків.
В шістнадцяти кілометрах від міста є піщаний пляж, де можна не тільки викупатися, але і здійснити захоплюючу морську прогулянку з гідом, який розповість все про місцеві визначні пам’ятки.
Трабзон
Трабзон – мабуть, самий відомий курорт на чорноморському узбережжі Туреччини. Місто було засноване греками У VIII столітті до нашої ери, і був важливим торговим портом. Однак найбільшого розквіту він досяг вже при римлянах, коли став столицею Понтійського царства.
На землі Трабзон межує з Грузією, а на морі – з російським Сочі. Жителі Сочі добираються сюди на поромі, а грузини на автобусах, всім іншим куди зручніше буде скористатися авіасполученням. Місцевий аеропорт, що знаходиться в шести кілометрах від міста, приймає тільки внутрішні рейси, тому бажаючим відвідати Трабзон необхідно буде спочатку потрапити в Ізмір, Анкари, або Стамбул, а там пересісти на рейс до Трабзона.
Трабзон приваблює туристів, перш за все, своїми пам’ятками архітектури. Найвідомішим з них став Собор – музей Святої Софії. Собор був зведений у тисяча двісті шістдесят третьому році за наказом імператора Мануїла I. Після захоплення міста Османами в тисяча чотириста шістдесят першому році, Мехмет II наказав перетворити собор у мечеть.
В період першої світової війни, коли Трабзон перебував під контролем російської армії, у стінах Святої Софії розташовувався військовий госпіталь. Після, він знову був звернений в мечеть. У тисяча дев’ятсот п’ятдесят восьмому році Собор Святої Софії піддався реставрації, після закінчення якої його перетворили на музей.
Трохи південніше від міста знаходиться православний монастир Богоматері Чорної Гори. Розташований на висоті сто двадцять метрів пекло рівнем моря, монастир був побудований в шостому столітті на тому самому місці, де відбулося чудесне явлення ікони божої матері, написана Євангелістом Лукою.
Султан Мехмед II надавав всіляку допомогу мешканцям монастиря, його приклад наслідували й інші правителі Османської Імперії. Однак згодом подій тисяча дев’ятсот двадцять третього року, православні греки змушені були покинути монастир. Чудесна ікона Богоматері Чорної Гори була вивезена з монастиря, основою якого стала, і відправлена в Грецію, македонська монастир Зуміла.
Певний інтерес становлять і, що перебувають у Трабзоні і його околицях, пам’ятники древнеосманской архітектури.
Синоп
Маленьке містечко в північній частині Туреччини вважається однією з найкрасивіших природних гаваней Чорного моря. У давнину, підносяться на півдні міста гори, повністю ізолювали його від зовнішнього світу, дістатися сюди можна було тільки по воді. Сьогодні сухопутне сполучення налагоджено допомогою дороги, по якій без особливих зусиль можна дістатися в Стамбул та інші міста материкової Туреччини.
Прибуваючи у Синопі, неодмінно варто ознайомитися з місцевими пам’ятками. Синопська в’язниця часів Османської Імперії була побудована на території самої великої османської верфі. Існувала думка, що втекти з цих катівню неможливо.
Синопський замок був побудований в VII столітті і використовувався для захисту міста. На своєму віку він змінив чотирьох господарів від римлян і візантійців, до сельджуків і османів, і весь цей час справно служив своїй місії оборони міста.
Цінителям релігійних старожитностей теж є на що подивитися в Синопі:
Церква Балатлар в часи правління Риму була спочатку театром, потім лазнею. В VII столітті нашої ери візантійці перетворили Балтар в храм. У церкві дотепер добре збереглися деякі фрагменти фресок. Ще в місті знаходиться мавзолей Святого Сейита Білала.
Трохи західніше міста розташувалися знамениті пляжі Синопа: Дышлиман, Кумсал, Аклиман, Каракум. Непогані пляжі можна знайти і в околицях: в місті Хелалды є затишний піщаний пляж, а місто Абана порадує любителів галькових берегів.
Вісімнадцятого листопада тисяча вісімсот п’ятдесят третього року в бухті Синопа відбулася битва між Російською ескадрою адмірала Нахімова і турецькою ескадрою під командуванням Осман-паші. В результаті чотирьох годинного бою турецька флотилія була повністю розгромлена, а Осман-паша потрапив у полон. Ця перемога дозволила росіянам не тільки встановити остаточний контроль над Чорним морем, але і перешкодити планам Туреччини з висадки своїх солдатів на Кавказі.
Самсун
Офіційно вважається, що самсун заснували греки в VI столітті до нашої ери, однак існують свідчення того, що задовго до цього, в цих краях жили легендарні воїни-амазонки.
Від греків Самсун перейшов спочатку до римлян, потім до візантійцям, а в XIII столітті став другим за значимістю містом Трапезундської імперії. У XV столітті місто було завойоване османами.
Незважаючи на те, що до древніх пам’яток міста можна віднести лише кілька частково збережених кварталів, Самсун вражає своєю самобутністю. У цьому місті немає і натяку на європеїзацію, властиву знаменитим курортів країни, Самсун – істинно турецьке місто.
Перебуваючи в Самсуні варто оглянути його головні визначні пам’ятки: побудовані в XIV столітті мечеті, а також хоча б один з наявних тут музеїв Ататюрка. До речі саме в Самсуні, дев’ятнадцятого травня тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятого року, бедующего засновника Турецької Республіки відвідала думка очолити народну боротьбу за свободу своєї країни. З тих пір ця дата стала турецьким національним святом, що має назву “День молоді і спорту”.
В околицях Самсуна знаходиться фортеця Бафра Агсар. Від самої фортеці мало що залишилося, зате збереглися кріпосні стіни колодязь і в’язниця. Під руїнами фортеці розташовується, що більше нагадує стародавній язичницький храм, усипальниця Кая Мезарлары.
Різе
Різе називають чайної столицею Туреччини. Коли дивишся на чайні плантації, що протікають по схилах гір, здається, що цей чудовий зелений килим не має краю і йде далеко за горизонт, зливаючись з небом. В рік в Ризі вирощують до восьмисот тисяч тон першокласного турецького чаю.
З визначних пам’яток Ризі варто відзначити його замок, будівництво якого датується XIV століттям, руїни генуезької фортеці, а так само, побудовану в XVI столітті, мечеть Іслам-паші.
Якщо, виїхавши з Ризі, відправитися за чорноморської дорозі в сторону Трабзона, а потім повернути наліво – потрапляєш у Анзер – затишне маленьке містечко, славний своїм надзвичайно смачним гірським медом, у честь якого в кінці серпня місцеві жителі навіть влаштовують свято.
У Ризі створені всі умови для тих туристів, які багатогодинним пізнавальних екскурсіях віддають перевагу пляжний відпочинок, як правило, кожен готель має свій власний упорядкований пляж. Особливо відчайдушні туристи можуть здійснити рафтинг-тур по місцевих річках, правда, варто мати на увазі, що вода в них крижана.
Акчакоджа
Місто акчакоджа розташований в двохстах кілометрах на схід від Стамбула. Це місто, що знаходиться у володінні Візантії був захоплений Турками на зорі зародження Османської імперії. Тут до сих пір досить багато пам’ятників присвячених правителю османів, завоював місто.
Чудові піщані пляжі Акчакоджі нагороджені знаком “голубий прапор”, який свідчить про їх високу якість. Тутешня вода благотворно впливає на суглоби і нервову систему людини. Море в районі Акчакоджі неглибоке, що робить цей курорт ідеальним для відпочинку з дітьми.
Акчакоджа є визнаним лідером регіону за обсягами вирощуваного фундука.
Висновок
Регіон чорноморського узбережжя Туреччини не користується великою популярністю у туристів, як правило, ці місця відвідують лише ентузіасти, ведені цікавістю і жагою відкриттів. І ця жага ні залишається не втамованої, адже на чорноморському узбережжі Туреччини багато гідних міст – курортів, незаслужено позбавлених уваги.