Визначні Пам’ятки Туреччини – Хаттуса

Туреччина, в основному, всім славиться своїми чудовими курортами. Але не тільки це приваблює наших туристів, а ще, звичайно ж, і історичні пам’ятники. Один з таких археологічних пам’яток кінця бронзового століття – Хаттуса.

Загальна інформація про Хаттусі

Хаттуса – столиця найдавнішого Хетського царства. Здавна він називався «містом тисячі богів». Місто розташоване поблизу села Богаэкале в 140 км від Анкари, на березі річки Кызылырмак. Заснований він далеко до нашої ери. З одного боку він був захищений потужними кріпосними стінами, з величезних валунів, які щільно прилягали один до одного навіть без будівельного розчину. Висота такої стіни досягала шести метрів, ширина – вісім метрів і довжиною 6,5 км. Ширина стіни складалася як би із двох частин, між якими знаходилися каміння, щебінь та будівельне сміття. З іншого ж боку місто було обнесено скелястими кручами.

В місті працювали водяні млини, проведені каналізація і водопровід, також було зроблено сім ставків. Коли були проведені розкопки, археологи виявили кілька великих сховищ з невеликим залишком зерна. Адже Хаттуса є одним з найбагатших міст Хеттської держави. Цієї кількості вистачило б приблизно на рік, щоб прогодувати тридцять тисяч осіб, практично всіх своїх мешканців. Так як населення міста налічувало приблизно 30-40 тис. осіб.

Історія Хаттусы

Під час процвітання, Хеттуса займала територію, площа якої становила сто двадцять гектарів землі. У хетів були розроблені пасовища, займалися родючістю, розведенням тварин. Одним словом, це був працьовитий народ. У кожному будинку були зернотерка. Вона являла собою два каменю. Один з поглибленням, куди засипалась зерно, а інший служив ступою, за розміром він містився в руці. У хетів були веретена, ткацькі верстати, іграшки, амулети з глини і металеві дзеркала. Підвалом служив величезний, вкопаний в підлогу, глиняний глечик.

Зима тут досить сувора і довга, літо ж, навпаки надто спекотне і короткий. Так як ландшафт – гірська степ з дуже складним рельєфом місцевості, тут практично відсутня рослинність. Висота над рівнем моря досягає 1050 метрів.

В самому центрі міста розташована велика фортеця, площею 35000 кв. м. Саме тут і знаходився Царський палац, який був обнесений трьома внутрішніми дворами і колонадою. Крім покоїв у палаці розташовувався державний архів, де зберігалися важливі в той час документи. На дерев’яних полицях зберігалося безліч різних книг з глини. Це було пов’язано з тим, що хети раніше завжди для письма використовували дешевий і всім доступний матеріал – глину. Їх налічувалося приблизно 2,5 тисячі, а то й більше. Точну цифру ніхто не знав, так як багато з них були розбиті, і зрозуміти, скільки їх було насправді неможливо. Це говорить про те, що хети надавали величезне значення освіти. Клинописний текст на табличках зберігалося тисячоліттями. Таблички, які були нікому не потрібні, застосовували в будівництві і ремонті будинків. Таким чином, хетти звикли до економії ще з давніх давен. Навіть зошити у них були зроблені з дощечок. Найчастіше, їх використовували при відправці листів.

У нижній частині міста знаходився великий храм, зведений ще в XIV столітті до нашої ери. Це був храм Бога Грози – Тебуша. Він займав площу в 21600 кв. м. Також тут знаходився храм Богині Сонця – Хепату – площею всього лише 2730 кв. Це були культові споруди, присвячені головним богам хетів. Навколо головного храму були зведені сховища. Адже саме тут зберігалися дари, принесені богові. Оскільки цар був ще й верховним жерцем, то подаяння мало чим відрізнялися від збору податків з населення.

Місто поділене на дві частини: Верхню і Нижню. У нижній частині розташовані будинки простих жителів та торгові ряди, у верхній – царський палац, храми і зміцнення. Щоб потрапити з Нижнього міста у Верхній, необхідно подолати фортеця, яку відважно вартували два лева, правда, кам’яних. Це місце отримало назву Левові ворота. Вважалося, що вони відганяли від міста злі сили. Південні ворота прикрашали два, також кам’яних, сфінкса. Пара зберігається в музеях Стамбула і Берліна. Далі були просто останки давнього оборонного валу. Недалеко від скелі Нишанташ, знаходяться розкопки Гюней Кале, а також царські поховання з лувийскими написами і рельєфами.

На відміну від багатьох грецьких храмів, в хеттськой – було досить вікон. Вдень він висвітлювався виключно сонячним світлом. Кімнати завжди були світлими, так як у хетів не прийнято молитися в напівтемряві. Іноді вони поклонялися своїм богам на відкритому повітрі.

Культурне значення Хаттусы

Культура у народу була перейнята у Малій Азії і Межиріччя. Це і писемність, і звичаї, і обряди, і закони, а також релігійні вірування і різні міфи. Навіть імена вони перейняли у більш давніх народів. «Царські ритуали» – загальнодержавні свята – здійснювалися під керівництвом самого царя, хоча він теж брав там безпосередню участь. Вони проводилися в головних культових центрах, а також у столиці.

Хетти ніколи не остригали волосся, не виголювали голову наголо, на відміну від різних азіатських народів і єгиптян. Чоловіки носили гостроконечні шапки, жінки – циліндричної форми. Взуття вони завжди воліли носити зі злегка загнутими мисами. У них просто зручніше ходити по гірських стежках. Сорочки всі були довгими, нижче колін, і прикрашені металевими вставками або вишивкою. Найчастіше вони не підперізувались, а скріплювали бронзовими булавами на плечах.

З часом від міста практично нічого не залишилося. Вцілілі цеглини були розміром 45*45*10 см і важив приблизно 34 кг.

Поточний стан Хаттусы

В ході реконструкції, на їх виготовлення будівельники використали півтори тонни води, сто тонн соломи і дві з половиною тонни глини.

Коли проводилися розкопки стародавнього міста, археологи були дуже здивовані, що їм практично не зустрічалося срібло, дорогоцінні камені і золото, предмети культу і побуту. Це виглядало так, що Хаттусилісом поступово «евакуювали». За іншою ж версією, місто піддався нападу касков – племена, що населяли Північне Причорномор’я і північно-східну Анатолію. Ходять чутки, що хеттская цивілізація була розгромлена междуусобными війнами, які боролися за владу. Коли почався розпад імперії, хетський цар, недовго думаючи, покинув столицю разом зі своїми підданими. Жителі перебралися в сусідні поселення. Так квітуча країна поступово перетворилася на голу пустиню і купу руїн.

В даний час місто знову готовий приймати туристів і місцевих жителів. Реставрація велася один в один з оригіналом, наскільки це було можливим. Фортечні стіни і всі будови відновлені, звичайно ж, частково. Зайнялася відновленням подружня пара – німецький архітектор Юрген і дружина-туркеня Айше Сехер, – яка близько одинадцяти років займалися тут розкопками.

Де знаходиться Хаттуса

Хаттуса знаходиться в центральній Анатолії. У трьох годинної їзди від міста Анкара. Місто входить до складу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Хаттуса значно відрізнялася від інших давньосхідних міст. Він розкидався в горах серед ущелин і скель. Це виглядало як зміцнення. Багато людей вважали його найбільш неприступним місцем Стародавнього сходу.

Як дістатися до Хаттусы

Добиратися до Хаттусы складно. Екскурсію можна замовити або індивідуальну, або їхати на орендованому автомобілі. Групових прогулянок практично не буває із-за низької популярності. Адже руїни ні кому не можуть доставити величезне задоволення, тому всю цінність можуть оцінити тільки історики і знавці цивілізації, які досі ведуть розкопки. Інтерес до них підірвався, коли одного разу не змогли знайти грамоту, підписану Размесом. Ось тоді-то все і почалося. Відкриття були одне за іншим, але основні цінності і відкриття, за словами археологів, їх чекають попереду.

Із зображень на єгипетських храмах і хетських барельєфах ми маємо наочне уявлення про військовій справі хетів. У них була колісниці, піхоти і кінноти. Зі зброєю, звичайно, було складно. Вони мали трикутні луки, плетений овальний або прямокутний щит. Так, у них були довгі списи, але їх було не багато.

Висновок

Необхідно відзначити, що це була досить-таки сильна цивілізація, як у військовому відношенні, так і в культурі. Згодом туристів тут буде набагато більше, ніж в даний час. Адже є любителі і цінителі древніх цивілізацій, а в Хаттусі є на що поглянути. При цьому ніхто не буде розчарований.

(Відвідано 71 разів, 1 сьогодні)