Визначні пам’ятки Туреччини – Національний парк Сакликент

У статті наводиться опис національного парку Сакликент – однієї з визначних пам’яток південно-західної Туреччини. Відбувається короткий екскурс в історію пам’ятки природи, даються корисні поради та рекомендації про відвідини парку.

Загальна інформація про національний парк Сакликент.

Неподалік від містечка Фетхіє, що на південному заході Туреччини, знаходиться дивовижне по красі місце – каньйон Сакликент, розташований на території однойменного національного парку. Будучи другим за глибиною і протяжністю каньйоном в Європі, він щороку приваблює сотні туристів, скелелазів, любителів природи і піших прогулянок. Довжина ущелини становить трохи більше 18 км, а висота стін в найглибших місцях сягає трьохсот метрів. Через настільки великої висоти стін на дні ущелини панує напівтемрява, а протікає тут річка Эшен, дарує приємну прохолоду. Яскрава бірюза найчистішої води відтіняється білосніжним мармуром оточуючих річку скель. Вздовж ущелини знаходиться кілька мальовничих водоспадів і печер, окреме захоплення туристів викликає вируюче джерело Улупинар.

1355577175_kgprglg-kanyon

Історія національного парку Сакликент.

Слово «сакликент» перекладається як «заховане місто», і названо так неспроста. Незважаючи на історію в десятки тисячоліть місцеві жителі дізналися про існування цього дивного місця зовсім недавно, і то по чистій випадковості.

У 1986 році місцевий житель на ім’я Шеферд Екрем, підшукуючи відповідну водойму для розведення форелі, випадково набрів на заховану в горах ущелину. Спочатку він викупив ліцензію лісового господарства на ведення тут бізнесу і побудував форелеве ферму. Не замислюючись про можливу перспективу залучення туристів, а скоріше через бажання поділитися з іншими людьми красою незвичайного каньйону, Шеферд з братом спорудили примітивний дерев’яний поміст вздовж ущелини і почали приймати перших захоплених відвідувачів. З часом бажаючих помилуватися каньйоном ставало все більше і більше, і незабаром дохід від туристів став перевищувати дохід від продажу форелі. З часом влада заасфальтувала дорогу, що веде до каньйону. Сільські жителі в навколишніх селах стали відкривати сімейні ресторанчики і кафе, почали з’являтися лавочки з сувенірами і іншими дрібницями, які могли б зацікавити туристів.

Однак для першовідкривача історія закінчилася не самим кращим чином. У 1992 році на каньйон і все підприємство упав інтерес влади. Оскільки спочатку в Шеферда був дозвіл лише на ведення рибного господарства, а не на туристичну діяльність, ліцензію у нього відібрали. Саме ущелину і навколишній сосново-кедровий ліс отримали статус Національного парку, і перейшли в підпорядкування місцевої адміністрації. Тим не менш, сім’я Шеферда залишилася в туристичному бізнесі – вони володіють невеликим готелем на шляху до Сакликенту.

Культурне та природне значення національного парку Сакликент.

Національний парк розташований в передгір’ях Тавра, займаючи площу в 12 390 гектарів. Таврійські гори цікаві й самі по собі – вони відокремлюють південну приморську зону Туреччини від Анатолійського плато.

Статус Національного парку забороняє тут ведення господарської діяльності, зведення лісів, полювання і збір рослин. Особливо охороняється природна територія, парк примітний не тільки скелями і каньйоном, але і багатством тваринного і рослинного світу. Домінуючими деревними породами є червона сосна (Pinus brutia), чорна сосна (Pinus nigra) і ліванський кедр (Cedrus libani). Менш звичайний, але все ж зустрічається тут і вічнозелений дуб, але для того щоб на нього помилуватися доведеться піднятися вище в гори. На жаль, з-за преса господарської діяльності, ліси Тавра знаходяться під загрозою, особливо вразливий ліванський кедр.

Саклыкент-Турция1

Також тут ростуть ендемічні (мають вузьке розповсюдження) та рідкісні види трав’янистих рослин. Підраховано, що на території Туреччини в цілому 30% флори носить ендемічний характер, тобто всі ці рослини не зустрічаються більше ніде на Землі. Це дуже велика цифра, на території Великобританії, наприклад, незважаючи на те, що вона є острівною державою, ендемічних рослин немає зовсім.

Якщо пощастить у парку можна зустрітися і з представниками місцевої фауни, яких тут теж не мало. Різноманітні яскраві птахи, наприклад одуди, золотисті бджолоїдки і сизоворонки тут досить звичайні. В холодних, багатих киснем водах річки Эшен можна зустріти прісноводних крабів, а на перекатах побачити ту саму струмкову форель, яка спочатку зацікавила першовідкривачів каньйону.

Всі ці факти залучають на територію парку фахівців біологів, але і людині не досвідченій в даній області буде просто цікаво помилуватися такою екзотикою.

Поточний стан національного парку Сакликент.

На сьогоднішній день Сакликент є популярним туристичним об’єктом, протягом сезону його відвідує в середньому близько 250.000 чоловік. Крім туристів, які приїжджають помилуватися красою скель і швидкоплинної гірської річки, це місце приваблює професійних скелелазів. Останні спрямовуються вглиб каньйону, де пересування можливе тільки при наявності спеціального альпіністського спорядження. Сакликент популярний не тільки серед іноземних мандрівників, але і серед місцевого населення, жителі Туреччини теж приїжджають сюди відпочити від міської суєти. Для любителів екстремального відпочинку на території парку є пропозиції польотів на параплані і сплаву по річці на рафтах.

Де знаходиться національний парк Сакликент, що можна подивитися поряд.

Національний парк розташований на території провінції Мугла, між містами Фетхіє і Каш.

Всього в 15 хвилинах їзди на південь від Сакликента знаходиться стародавнє лікійське місто Тлос. Пам’ять про стародавньому самобутньому народі застигла в руїнах стародавньої фортеці стоїть на мальовничому пагорбі. Місто пережило кілька епох і землетрусів. Кожен, хто приходив сюди, будь то римляни або візантійці, намагався додати свій традиційний колорит в його архітектуру. У підсумку на невеликій території можна подивитися і стародавні руїни, і римський театр, і візантійський храм.

3aedbbee24799803cc46b8d5d77f0ff6

Якщо ви не пообідали поблизу Сакликента, по дорозі до Тлосу, у вас буде така можливість – по селах вздовж траси дуже багато маленьких сімейних ресторанчиків, де подають свіжу домашню їжу і напої. Найбільш популярними блюдами є форель в різних видах і гезлим (турецькі млинці з начинкою з м’яса або сиру).

Трохи далі на південь знаходиться включений в список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО древнє місто Ксантос. Це один з шести найбільших древнєликийских міст, а перші згадки про нього відносяться до II століття до н. е. Понад 50 років французькі археологи працювали на розкопках, перш ніж древнє місто стало доступне для відвідувачів.

Як дістатися до національного парку Сакликент.

Каньйон відкритий для відвідування в період з 1 квітня по 30 вересня. До парку можна дістатися, як приєднавшись до організованого туру, так і самостійно на машині. Курортні туроператори зазвичай пропонують поєднати поїздку на каньйон разом з відвідуванням стародавнього міста Тлос. Деякі з них можуть запропонувати вам подорож до каньйону на човні по річці Эшен. На машині з Фетхіє потрібно рухатися по трасі Фетхіє-Анталія, а проїхавши містечко Кемер, повернути за вказівником на Сакликент. Далі слідувати прямо, не звертаючи, кілометрів 20 і ви у Сакликенті. Якщо ви хочете дістатися до парку з міста Каш, то вам слід їхати по трасі Каш-Фетхіє до села Алакат, де звернути на Сакликент.

Висновок.

Парк найкраще відвідувати в ранкові години або ж ввечері. Опівдні тут накопичується досить багато туристичних груп і прогулянковій зонй стає затісно. З цієї ж причини самий надійний варіант це добиратися до місця на орендованій машині – так ви самі зможете розпланувати свою екскурсію по часу початку і тривалості відвідування. Ще один плюс на власному транспорті – можливість за один раз об’їхати відразу кілька пам’яток. Особливу увагу при підготовці до поїздки слід звернути на взуття – воно повинне бути зручним, без каблука, і його має бути не шкода намочити. Якщо підходящого взуття у вас не знайдеться, то на вході в каньйон за невелику плату можна придбати гумові тапочки, однак вони можуть бути незручними для тривалої прогулянки.

Національний парк Сакликент є унікальним як з географічної, так і з біологічної точки зору, відвідування цього місця не залишить байдужим навіть найвибагливішого мандрівника.

(Відвідано 378 разів, 1 сьогодні)

Залишити коментар