Пер-Рамсес в Єгипті

0
79

Пер-Рамсес або «Будинок Рамзеса», в перекладі з сучасного арабського Кантир був споруджений при Рамзесі II близько 1278 року до н. е.

Рамзес II, після того як спіткала смерть його батька Мережі I, оголошує центр нової столиці літній палац, який був збудований в східній частині дельти Нілу, не далі 1 км від стародавньої столиці гіксосів Аваріс. Саме цією новою столицею став Пер-Рамсес.

Посів трон Рамзес III змінює назву міста на «Будинок Рамзеса III – повелитель Іуну, великий перемоги». У дослівному перекладі назва цього міста звучить як «бірюзового кольору». Скоріше всього це назву він заслужив за виявлені плитки бірюзового кольору.

Географічне положення Пер-Рамсес (Єгипет).

Колись Пер-Рамсес був розташований на сході, якраз між дренажною системою Бахр-ель-Бакар і пелуийским рукавом дельти Нілу. Цей місто займало територію в 30 квадратних метрів. Сюди входили і землі, які використовувалися не тільки в якості зрошення, але також для інших господарських потреб. Квітучий і розвивається колись місто знаходився в 30 км видаленні від Заказника на північ і в 9 км на північ від Факуса.

Обриси колись красивого і більш того, величного міста, можливо було відновити лише приблизно. Це доводить те, що місто спіткали великі руйнування, як в ті далекі часи, так нові часи не залишили його без руйнувань. Відповідно до джерел Стародавнього Єгипту, Пер-Рамсес своєю розкішшю і величчю не поступався знаменитим древніх столиць Мемфіса і Фівам.

Крім своєї краси місто мав і військове значення. Про це нам говорять знайдені при розкопках збройові майстерні, конюшні і казарми. Його східне розташування від дельти Нілу давало можливість армії без проблем добиратися по дорозі Хору в Левант. А те, що він знаходився між пелуийским рукавом і заболоченій територією, давало місту надійний захист від можливого нападу ворогів. Пелуийский рукав, будучи артерією Єгипту для транспортування будь-якого вантажу, з’єднував місто і з Середземним морем і з іншою територією Єгипту.

Історія Пер-Рамсеса (Єгипет).

За відомостями, які доніс папірус Анастаси ІІ, розповідається про укріпленому палаці Рамзеса III. У палаці, який іменувався «Великий перемоги» завжди були в достатку запаси їжі та інших необхідних предметів. Будівництво палацу йшло за зразком Гермонтиса, а за своєю протяжністю він скидався на Хут-ка-Птаха. Кожен день схід сонця зустрічають дві світлові гори (міфологічне поняття Єгипту). А заходить в центрі самого міста. Велика частина людей залишає міста, в яких жили раніше і перебираються в окрузі цього міста. Чудові храми прикрашають Пер-Рамсеса. На Заході – це храм Амона, на півдні – збудований храм в честь Сету. Храм, присвячений богині Астарти – на сході, а на півночі – Уто.

Однак, у 1110 році до н. е. місто прийшов в запустіння. Це були часи 20-ої династії. Передбачається, що ця трагедія сталася через обміління рукава Нілу недалеко від Пелусии. Це послужило тому, що столиця була переведена в Таніс, на відстань 30 км. Велика частина монументів та обелісків були перевезені в Таніс, про що нам розповідають написи на пам’ятниках. Деякий час Таніс ототожнювався з Пер-Рамсесом. До моменту правління 21-ої династії Пер-Рамсес був повністю покинутий і забутий, а великі будівлі використовувалися в якості будівельного матеріалу.

Сьогоднішні останки міста Пер-Рамсес (Єгипет).

Із-за найсильніших масштабних руйнувань, яких зазнав ще в античні часи це місто, до теперішнього часу практично не збереглося. Кілька Теллей були збережені ще до XIX століття, але з часом зникли і вони. Сьогодні, цей колись красивої місто, прикрашає тільки основа статуї Рамзеса II. Колись зростання цієї статуї сягали 10 метрів. Також збереглася деяка частина високого підстави гранітної колонади.

Історія Єгипту наповнена яскравими особистостями: творіння більшості людей, які були об’єднані однією непохитною волею, стали багатовіковим мостом між старовиною і справжнім. Сьогодні основна маса людей захоплюється ними.

Велику увагу стали приділяти люди XIX століття знахідкам давнину в околицях Кантира. Було знайдено велику кількість плитки з фаянсу, яка дуже була схожа на плитку з палацу храму в Мединет-Абу. Таким чином, це місто стало розглядатися як можливий варіант місцезнаходження колишньої столиці – Пер-Рамсеса. Це думка зміцнилося після публікацій наукових статей Лабиба Хабаха в 1954 році і остаточне підтвердження було отримано в 1970 році опублікованими роботами археолога з Австрії Манфреда Битака. Правда, ці статті зруйнували гіпотезу у тому, що Пер-Рамсес відповідав Таніс.

XIX династія.

Першим фараоном 19-ої династії був Рамсес I. Спочатку він обіймав посаду верховного сановника. Після того, як помер останній фараон 18-ої династії Хоремхеба, Рамсесу I не склало праці зайняти престол. Зійшовши на трон літньою людиною, він задумав будівництво великого залу, який би вінчали колони. Це був відомий всім Карнакський гіпостиль, який згодом закінчив його наступник. На наступний рік свого правління Рамсес I призначає свого сина Мережі I співправителем. Вони організували компанію в Нубію.

Після того як помер Рамсес I, право спадкування престолу перейшло до Мережі I. протягом короткого соправительства, яке тривало не більше одного року, Мережі I будував плани про те, щоб повернути втрачену владу в Азії. З перших же місяців самостійного правління Мережі I рушив з військом на Палестину. Володіння цією територією було дуже важливим для всього Єгипту. У наступні роки тривала війна з хетів у Сирії. Повернувшись в Єгипет після захоплення сирійських міст, Мережі I зайнявся будівництвом і відновленням храмів. Батько Мережі I Рамсес I з-за свого недовгого царювання не зробив практично нічого в цьому напрямку. Також як і його попередники Мережі I спорудив заупокійний храм.

Після 20-річного правління Мережі I помер. Його трон успадкував його син Рамсес II. Своє правління Рамсеса II почав з придушення нубійського заколоту, потім йому довелося відбивати атаку лівійців. У 1285 році до Різдва Христового, Рамсес II приймає рішення виступити проти хетів. В цій битві не було переможців і переможених. Результатом цього зіткнення було підписане перемир’я. Рамсес, таким чином, зміг убезпечити Палестину від хетських вторгнень, а Муваталли зміг зберегти контроль над Сирією. З часом, походи Рамзеса не могли приносити великий прибуток, і 1269 році до нашої ери в результаті укладеного світу, був скріплений шлюб Рамсеса II з дочкою царя хетів.

Будуючи плани щодо завоювання Азії Рамсесу II довелося покинути царську резиденцію в Фівах. І тоді стало формуватися бажання про будівництво міста на кордоні Єгипту і Палестини. І ось вже за наказом Рамсеса II був спорудити місто, який був новою столицею фараонів – Пер-Рамсес. Це місто був сховищем всіх документів. Не дивлячись ні на що, фараон ніколи не забував і колишнього центру. Місто Фіви так залишився почесним і священним містом-столицею Єгипетської держави. Він також не забував приїжджати в цю столиці на святкування. Він завжди пам’ятав про свою державу, навіть коли воював.

В Нубії Рамсеса шанували як божество-покровителя. Саме там були споруджені близько шести храмів присвячених великим богам: Ра, Амону, Птаху. У кожному з цих храмів Рамсесу відплачувалися почесті як божеству, крім того, в одному з таких храмів поклонялися і його завжди коханої дружини Нефертарі. З часом, Нубія ставала схожою на Єгипет – цьому сприяло міцне прилучення її до цивілізації фараонів.

Ставши вже старим і немічним, Рамсес II не реагував на скарги і прояв тривог, в результаті яких ті, хто зазіхав на єгипетську територію, неминуче чекало покарання, як було в дні юності і зрілості. За всю історію правління, не було в Єгипті такого фараона як Рамсес II, який би міг зробити аналогічне враження на всю епоху.

Багатьох своїх синів пережив Рамсес II. Після його 45-річного царювання його місце зайняв тринадцяте син вже досить немолодий Мір-не-Птах. В період його царювання (остання чверть Х III) з моря і з боку Палестини обрушилося ціле навала «народів моря». Дане навала збіглося з великим вторгненням лівійських племен в Західну Дельту. Вторгнення військ було відбито єгипетськими військами, які очолювалися Заходів-не-Птахом. Після смерті цього фараона в країні сталися якісь потрясіння. Вони й привели до зміни династії.

(Visited 37 times, 1 visits today)