Пам’ятки Індії — Храм Хармандір-Сахіб

0
159
Golden Temple

Хармандір-Сахіб — центральний храм сикхів в Армитсарі на північно-заході Індії. Це один з найстаріших і шанованих храмів Індії. Золотий храм, як по-іншому називають це святилище, є духовним центром для мільйонів сикхів у всьому світі.

Загальна інформація про храм Хармандір-Сахіб в Армитсарі.

Місто Армитсар було засноване в ХVI столітті навколо озера Безсмертя, вважається священним у сикхів, і стало їх релігійним центром.

Храм складається з бронзи, сусального золота та мармуру. Купол і стіни зроблені пластинками з міді, а зверху покриті позолотою. Вважається, що для створення купола було витрачено понад 400 кг чистого золота. Архітектура храму містить у собі як індуїстські, так і мусульманські елементи.

Святилище має чотири входи з кожної сторони світу. Це символізує відкритість храму для всіх людей, незалежно від їх соціального стану та релігійних уподобань. Храмовий комплекс являє собою майданчик з озером посередині, в самому центрі якого височіє храм. Його перший поверх зроблений з білого мармуру, а другий і куполи — із золота. Стіни прикрашені приголомшливою ліпниною, мозаїкою, різьбленням.

Akal_Takht_and_Harmandir_Sahib,_Amritsar,_Punjab,_India

На першому поверсі знаходяться музиканти, які виконують священні гімни. Всі вхідні кидають їм монетки, які потім службовці храму збирають шваброю, щоб уникнути їх надмірного накопичення. На кожному поверсі будівлях перед книгою «Аді Грант Сахіб» сидять читці і впівголоса вимовляють писання. Спів молитов продовжується з дня на день, не припиняючись ні на хвилину. Змінюються тільки читці. Крім книги, що лежить на прикрашеному дорогоцінним камінням п’єдесталі, всередині храму більше немає ніяких предметів і зображень. Служба триває цілий день в повній тиші. Тут відсутні які б то не було музичні інструменти, а також ароматичні свічки і куріння.

Навколо храму прокладена широка галерея. Щоб перейти через озеро до гурудварі, потрібно скористатися містком. Води озера вважаються священними, і бажаючі можуть змити свої гріхи, скупавшись у ньому.

Комплекс включає в себе ночівлю для паломників, а також тут є величезна кухня і медпункт.

Історія храму.

Історія становлення храму налічує більше чотирьох століть. Будівництво було розпочато Гуру Рам Дасом в 1589 році, а закінчено у 1604 при Гуру Арджан Дэві. Одні джерела свідчать про те, що земля, на якій було поставлене місто, була подарована сикхам монгольським імператором Акбаром, за іншими даними вона була куплена Гуру Амар Дасом у жителів села Тунг.

За легендою, одного разу медитуючий Рам Дас потрапив в небесну обитель і побачив там озеро, посеред якого стояв прекрасний храм. І гуру вирішив відтворити побачений храм на землі. З цією метою був запрошений мусульманський архітектор, який ніяк не міг зрозуміти чого від нього хоче Рам Дас. Тоді гуру взяв його з собою в небесну обитель, щоб мусульманин міг усе побачити на власні очі. Через 10 років будівництво було закінчено.

Божий храм багато разів руйнувався, потім відбудовувався, і лише до кінця ХVII століття був створений той варіант, який можна побачити в наші дні. Афганські завойовники протягом ХVIII століття тричі захоплювали й руйнували храм. Але він незмінно відновлювався.

У 1919 році на площі недалеко від храму зібралася величезна кількість паломників, щоб відсвяткувати велике свято в календарі сикхів — Вайсакхі. Британський генерал Дваєр, який в той час був віце-губернатором провінції, особисто вивів війська і наказав відкрити вогонь. Йшлося про тисячі загиблих. Сьогодні на території цієї площі знаходиться парк.

Harmandir-Darbar-Sahib-Golden-Temple-India-01

У 1984 сикхський екстреміст Бхиндранвал і його послідовники в боротьбі за незалежність сикхів зайняли храм. Прем’єр-міністр Індіра Ганді санкціонувала акцію по знищенню сепаратистів. Бойовики разом із заручниками були вбиті, а храму був нанесений великий збиток. Уряд виділив гроші для відновлення храму, але прихильники сикхізму відмовилися їх прийняти, і всі роботи провели за свій рахунок.

Релігійне та культурне значення храму Хармандір-Сахіб.

Сикхи проповідують єдність всіх релігій, тому храм можуть відвідувати люди всіх віросповідань. Але, щоб показати повагу до обрядів господарів, необхідно перед входом в храм помити ноги і покрити голову хусткою.

Кожен день понад 30 тисяч людей приходять у храм, щоб безкоштовно поїсти в громадській їдальні. У святкові дні ця цифра збільшується вдвічі. У відповідності з релігією сикхів, спільний прийом їжі відіграє важливу роль для об’єднання людей і створення гармонії у відносинах. Кожна людина може прийти сюди в будь-який час доби, і його тут завжди нагодують.

Сикхізм заперечує касту, як суспільне явище, і саме в Золотому храмі, його прихильники намагаються втілити цю ідею в життя. Основна мета сикха — безкорисливе служіння.

Сьогодні в храмі зберігаються священні для сикхів предмети — меч Гуру Сінгха, документація сикхської громади. Тут знаходяться штаб-квартири деяких громадських організацій сикхів.

За традиціями сикхів на території храму заборонено куріння, споживання алкоголю, а також вживання в їжу м’ясних продуктів. У кулінарних уподобаннях тут дотримуються суворого вегетаріанства.

Де знаходяться храм, що можна подивитися поряд.

Храм розташований в штаті Пенджаб, який займає північно-західну частину Індії в декількох кілометрах від кордону з Пакистаном. Місто Армитсар — центральне місце богослужіння сикхів. У центрі цього святилища знаходиться освячене озеро.

Якщо рухатися вздовж набережної, то можна побачити кілька історичних місць: Даршани Деори — святилище дерева Арджуна. За аюрведичній медицині кора цього дерева є потужним засобом проти ряду серцевих захворювань. В Індії та низці азіатських країн воно святе.

Храм-Хармандир1

Крім Золотого тут знаходиться і Срібний храм, який отримав свою назву із-за дверей покритих сріблом. Цей храм був побудований в ХХ столітті і дуже схожий на свого брата»: займає місце в центрі озера, має золотий купол, а з землею його пов’язує насипна доріжка. Це місце шанування богині Дурги.

У 8 км від Армитсара розташовується Вагах — селище, яке є прикордонним пунктом між Індією і Пакистаном. Туристи приїжджають сюди, щоб подивитися церемонію спускання державних прапорів і зміни варти. Ця урочиста церемонія проводиться кожен день з 1959 року. Все починається з ходу солдатів по обидві сторони кордону. Солдати високо піднімають ногу, а потім сильно тупотять нею об землю, тим самим показуючи своє презирство до тих, що знаходяться на іншій стороні. Після спуску прапорів слідують дружні рукостискання, і прикордонні ворота закриваються на ніч. Все це триває не більше 45 хвилин.

Також можна прогулятися по парку. Тут посаджені різні фруктові дерева, створений ставок на честь мусульманської дівчини Каулсар, яка прийняла сикхізм, і вежа Баби Аталя. На стінах вежі розміщені епізоди життя Нанака.

Основних місцевих свят тут три: в листопаді — день народження Гуру Нанака, в січні — день народження Гіру Сінгха і у вересні — річниця з дня приміщення в храмі книги «Аді Грантх».

Як дістатися до храму Хармандір-Сахіб.

З Гоа до Армитсара можна дістатися через Делі, Мумбай і інші великі міста Індії. З Делі до аеропорту Раджа Сансі, який розташований в 10 км від Армитсара, літак літає п’ять разів на день. Також з Делі ходить поїзд або Шатабді-експрес два рази в день. Існує пряме залізничне сполучення з Мумбаєм, Джайпуром, Калькуттой. Основним міським видом транспорту є таксі. Від центрального автовокзалу до храмового комплексу можна добратися, скориставшись послугами велорикші. Авторикші краще не брати, так як для них введено заборону: вони не можуть під’їхати прямо до храму, тому пів дороги доведеться пройти пішки.

Висновок.

Як би не був прекрасний храм, він служить лише місцем для зберігання культу сикхів — Аді Грантха. Для прихильників цієї релігії це не просто книга, а основне джерело молитви. Вірні вважають її своїм учителем і постійно до неї звертаються. Найбільш віддані постійно носять її з собою.

(Visited 497 times, 1 visits today)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here