Місто Ефес в Туреччині (огляд)

2
83

Ефес – легендарне місто-музей з багатющою історією у три з половиною тисячі років, щорічно залучає величезні потоки туристів своїми неповторними, всесвітньо відомими пам’ятками архітектури і можливістю доторкнутися до минулого.

Географічне положення Ефеса

Колись процвітаюче місто-порт, розташований на західному узбережжі Туреччини, з часом, внаслідок відходу морських вод, виявився віддаленим на 6 км від узбережжя Егейського моря. Це згубно позначилося на розвитку економіки міста і стало основною причиною його швидкого занепаду.

Сьогодні Ефес являє собою один з найбільших археологічних музеїв під відкритим небом і знаходиться на березі річки Малий Мендерес у рівної віддаленості від міст: Ізміра – на північному заході, Кушадаси – на заході, Айдин — на півдні, і довколишнього міста Сельчук. Останній є історичним спадкоємцем Ефеса, оскільки саме сюди перебралися жителі Ефеса, коли місто прийшло в занепад.

Історична довідка Ефеса

Ефес був заснований за півтори тисячі років до нашої ери за наказом Кодра, правителя Афін. Легенди свідчать, що заснував місто його син – Андрокл, а назву дав йому в честь своєї коханої жінки – амазонки Эфесии, з якою познайомився якраз при будівництві перших будівель.

Місто швидко стало одним з найбільш значущих портових міст, стрімко розвивався і все більше процвітав. Цьому сприяв той факт, що Ефес був кінцевим пунктом багатьох морських шляхів, наступних з Азії. На межі епох в 27 році до нашої ери Ефес перебував у статусі столиці провінції Азії, а пізніше вважався одним з найбільших міст Римської імперії поступався тільки самому Риму.

Після землетрусу в 614 році нашої ери частина міста була зруйнована, а гавань річки Малий Мендерес поступово почала заболочуватися. Вихід до моря з Ефеса був закритий, і місто почало втрачати своє портове і стратегічне вплив, все більше приходять в занепад. Коли болота почали покривати значну частину міста, імператором було наказано заснувати вище в горах новий місто. Нині цей «новий Ефес» називається Сельчук, а раніше величний Ефес поступово виявився покинутим і забутим.

«Життя» повернулася в місто тільки в 1896 році, коли британські археологи, беручи участь у дослідницьких розкопках, виявили перші фрагменти грандіозної архітектури старого міста. З того часу колосальними зусиллями була «відроджена» з-під пісків значна частина архітектурного багатства Ефеса, що дозволила побачити величний вигляд античного міста.

Пам’ятки Ефеса

Самою головною і найбільш відомою пам’яткою Ефеса є одне з чудес Античного світу – храм Артеміди. До сьогоднішнього дня збереглася тільки одна колона, відновлена з уламків, знайдених на місці храму. Сам будинок було зруйновано ще в IV столітті, коли в Римську імперію прийшла християнська релігія, а язичество було заборонено.

В Давнину це був найбільший храм тих часів, присвячений богині Артеміді, покровительки всього живого. Спонсорували будівництво храму не менш відомі історії особистості – лідійський цар Крез, який славився своїми неземними багатствами, і Олександр Македонський. Будівля вражала своїми значними розмірами, досягаючи 52-х метрів завширшки, 105-і – в довжину і 18-і – у висоту. Воно було побудовано з білого мармуру і складався з 127-і колон, тримали дах.

Бібліотека Цельса – ще один пам’ятник архітектури античних часів. Це була друга за величиною бібліотека Римської імперії, побудована у 135 році Аквілою для свого батька Цельса. Після великої пожежі, що сталася в III столітті нашої ери, будівля була практично повністю зруйнована. Уцілілим залишився тільки фасад двох поверхів, нагадує театральну декорацію, демонструє тонке різьблення по каменю, що дає уявлення про велич колишньої будівлі. Під землею на місці бібліотеки в похоронній камері зберігається саркофаг Цельса Полемеана, в честь якого і названа бібліотека.

Грандіозне видовище являє собою Великий театр Ефеса, що зберігся майже ідеально, що стоїть лівіше від Бібліотеки Цельса через Агору. Споруда була побудована в III-I століттях до нашої ери і представляє собою величезну композицію, що включає напівкруглі багатоярусні лав для глядачів, вмещавшие до 25 000 чоловік, і круглу сцену в середині. За збереженими даними протягом дня у Великому театрі проходило до п’ятдесяти боїв гладіаторів.

Малим аналогом Великого театру є Одеон, що представляє собою схоже споруда, але значно менших розмірів. Будівля виконувало роль Малого театру і було місцем збору міського Сенату. Це було перше закрите будівля подібного типу. Спорудження його датується 150-м роком нашої ери.

Агора, частково збереглася антична торгова площа, розташована між Великим театром, Бібліотекою. В давні часи це був торговий центр міста, що представляє собою прямокутну площу, прикрашену подвійною колонадою портика по периметру. Колись це було місце зустрічей купців, які приїжджають з усіх кінців Римської Імперії. Також тут проводилися міські і релігійні свята, в тому числі і торги рабами. Споруда Агори датується IV століттям нашої ери.

Ще одним цінним історичним пам’ятником є Храм Адріана, побудований в 138 році до нашої ери. До теперішнього часу збереглися тільки передній вхід та фронтон, а також священна кімната. Решту частини будівлі прикрашає вишуканий кам’яний орнамент, а написи на постаментах перед будівлею сповіщають, що спочатку воно було прикрашена статуями чотирьох римських імператорів — Діоклетіана, Максиміана, Констанція Хлора і Галерея.

Навпроти храму, присвяченого імператору Адріану, збереглися рештки будинків, що належали самим багатим жителям Ефеса. Це місце отримало назву «Будинку на схилі пагорба» і представляє цікаву архітектурну композицію, де кожен наступний будинок, перебуваючи трохи нижче попереднього, служить йому терасою. Дивні також тротуари в цьому кварталі стародавнього міста. Вони вистелені дрібним мозаїчним каменем у вигляді химерного орнаменту, що підкреслює панувала тут колись атмосферу розкоші.

Добре зберігся один з «будинків на схилі» — Будинок Перистеля II. Він був зведений в першому столітті нашої ери і рясніє різними декораціями, мозаїчними підлогами і настінними фресками, деякі з яких зображують сцени з творів Евріпіда і Менандра.

Праворуч від Храму Адріана розташовується добре зберігся, «Будинок Кохання». За однією з версій це – колишній публічний будинок. В ті часи подібна сфера діяльності вважалася престижною. Цікавим є факт, що сюди веде підземний хід з Бібліотеки Цельса, мабуть, дозволяв чоловікам давнину обманювати своїх дружин, кажучи, що відправляються в Бібліотеку, а самим таємним ходом прямувати в Будинок Любові. Інша версія говорить про те, що, можливо, це був будинок дуже багатих городян, що складали еліту міста та причетних до влади, чим пояснюється наявність підземного ходу. Як би те ні було, будівля є прекрасним пам’ятником архітектури тієї епохи.

Ще одна визначна пам’ятка Стародавнього Ефеса, відкрита археологами, це Базиліка Святого Іоанна. Будівля побудована в VI столітті нашої ери в часи правління імператора Юстиніана I. Передбачається, що саме тут похована гробниця апостола Іоанна, оскільки в центрі будівлі в підлогу вмонтована надгробна плита, виконана у формі величезного хреста. Сама Базиліка являє собою майданчик квадратної форми, по кутах якої стоять чотири колони.

Висновок

На сьогоднішній день стародавній Ефес є одним з найпопулярніших екскурсійних місць на території Туреччини. Настільки велику кількість пам’яток, що демонструють життя і культуру Античного світу, дозволяє по праву називати Ефес містом-музеєм. В будь-якому курортному місті Туреччини неодмінно пропонуються екскурсійні програми в тур по Античному світу на узбережжі Егейського моря.

Легендарний Ефес, колишній епіцентром безлічі історичних подій минулого, бувалий сотні імператорів і належав різним державам, спробував славу і багатство, втративши жителів, не втратив життя і велич, гостинно залучаючи сотні тисяч туристів помилуватися своїми грандіозними і неповторними краєвидами.

(Visited 36 times, 1 visits today)

2 КОМЕНТАРІ

    • Смотря какой туризм вы подразумеваете, если погулять по памяткам и экскурсиям то ок, а для молодежи там не сильно много мест.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here